Ріо Лобо
Rio Lobo
Режисер: Говард Гоукс
Сценарій: Бертон Вол, Леґ Бракетт
Композитор: Джеррі Ґолдсміт
Країна: США
Студія: Cinema Center Films, Batjac Productions, Malabar
Озвучка: субтитри
Вік: G
У ролях
Вестерн 1970 року легендарного Говарда Гокса — фактично прощальна стрічка великого режисера, кінцева крапка в його кар'єрі та своєрідне завершення трилогії з Джоном Вейном, що почалася з «Ріо Браво» (1959) і продовжилась «Ель Дорадо» (1966). Фільм вийшов у момент, коли американський вестерн уже почав поступатися місцем «новому Голлівуду». Кінцеві дні Громадянської війни. Конфедерати під командуванням капітана П'єра Кардони грабують поїзд із золотим запасом північан. Полковник Корд МакНеллі організовує погоню, але опиняється в полоні. Між двома професійними вояками — на боці протилежних знамен — виникає несподівана повага. По завершенні війни МакНеллі знаходить колишнього ворога й просить допомогти знайти зрадників, які тоді злили інформацію про перевезення. Слід веде в техаське містечко Ріо Лобо, де банда корумпованого шерифа підмінила собою місцеву владу. Тепер давні супротивники мусять стати союзниками. Гокс знімає у фірмовому простому стилі — велике небо, неквапливі діалоги біля каміна, моральна ясність героїв старої школи. Джон Вейн уже похитується від віку, але камера це не приховує, а навпаки робить однією з тем фільму: про вірність кодексу честі в час, коли світ давно його забув. Це чесний, спокійний прощальний жест майстра, де кожен кадр — данина класичному вестерну.
