Jack Elam

Джек Елам — американський актор-характерник, народився 13 листопада 1920 року в Маямі (штат Аризона) і помер 20 жовтня 2003 року. У дитинстві працював на бавовняних полях, навчався в Santa Monica Junior College, став бухгалтером і навіть деякий час керував готелем Bel Air. Першу роль у кіно отримав, обмінявши свої бухгалтерські послуги на запрошення на знімальний майданчик.

Завдяки лівому оку, у дитинстві травмованому під час бійки і назавжди втратившому зір, Елам мав надзвичайно впізнаваний вигляд, який ідеально пасував до ролей західних бандитів і підступних кілерів. Серед знакових ролей — Нікс із бригади Френка в епічному вестерні Серджо Леоне «Одного разу на Дикому Заході» (1968) — у легендарній відкриваючій сцені на залізничній станції, де Чарльз Бронсон його холоднокровно стріляє.

У нашому каталозі також доступні ще чотири класичні вестерни — драма Ентоні Манна «Людина з Ларемі» (1955) у ролі ковбоя Кріса Болдта; «Джубал» (1956) Делмера Дейвза; «Команчерос» (1961) Майкла Кертіса з Джоном Вейном і пізній Гавксівський вестерн «Ріо Лобо» (1970). У пізні роки Елам перейшов до комедійних ролей — зокрема в «Підтримай мене, шерифе!» (1969), «Грізному Джо Янгу» (1970), «Каюті» — і знявся більш ніж у 200 фільмах та епізодах ТБ. Особливо багато з'явився в серіалах Bonanza, Cheyenne, The Rifleman, Lawman і Have Gun, Will Travel.