Людина без обличчя
The Man Without a Face
Режисер: Мел Ґібсон
Сценарій: Ізабель Холленд, Malcolm MacRury
Композитор: Джеймс Горнер
Країна: США
Студія: Warner Bros., Icon Entertainment International, Warner Bros. Pictures
Озвучка: багатоголосий закадровий | K1, Інтер
Вік: 12+
У ролях
Драма 1993 року, поставлена та виконана у головній ролі Мелом Гібсоном — його повнометражний режисерський дебют після десятиліття чисто акторської кар'єри. Стрічка стала пробою, яка дозволила Гібсону перейти до режисури великих проєктів типу «Хороброго серця» через два роки, що прийшло до нього п'ять «Оскарів», включаючи нагороду за найкращу режисуру. Сценарій написав Малколм МакРарі за романом Ізабель Холланд. Чак Норстад — дванадцятирічний хлопчик, що живе з матір'ю-алкоголічкою і двома старшими зведеними сестрами в курортному містечку Мейн на узбережжі. Він мріє вступити до елітної військової академії і втекти з родинного хаосу. Випадково через літо він знайомиться з Джастіном Маклаудом — самотнім чоловіком з жахливо спотвореним обличчям, що мешкає в віддалілому будинку на маяку. Місцеві оминають його жахом — поговорюють, що він колишній учитель, який убив дитину в автокатастрофі багато років тому. Чак спочатку теж боїться, але поступово починає просити Джастіна навчити його різним предметам, бо у школі він відстає. Між дорослим, перетвореним на ізгоя обличчям, і дитиною, що шукає батьківську фігуру, виникає справжня дружба, що потім поставить під сумнів усі місцеві забобони. Гібсон грає Маклауда з рідкісною нерухомою стриманістю — половина обличчя замазана штучним протезом, що змушує його грати лише очима й голосом. Нік Стал у ролі Чака — це початок акторської кар'єри. Стрічка свідомо знімалася у класичному сімейному голівудському стилі, з повагою до інтелекту юного глядача. Це чесний, теплий, не сентиментальний фільм про другий шанс і силу прощення.
