Річард Гарріс

Річард Гарріс (Richard Harris) — ірландський актор, співак, режисер і поет, народився 1 жовтня 1930 року в Лімерику, провінція Манстер, Ірландія, помер 25 жовтня 2002 року в Лондоні. Випускник Лондонської академії музики й драматичного мистецтва, належить до того покоління великих кельтських акторів-бунтарів, що поряд з Пітером О'Тулом, Олівером Рідом і Річардом Бертоном принесли в британське кіно п'янку маскулінну енергетику з ірландським темпераментом.

Здобув номінацію на «Оскар» за роль Френка Маена в драмі «Це спортивне життя» (1963). У нашому каталозі представлений знаковими пізніми ролями: батьком-фронтиром у вестерні Клінта Іствуда «Непрощений», що отримав чотири «Оскари», легендарною роллю римського імператора Марка Аврелія в епосі Рідлі Скотта «Гладіатор», а особливо — ролями головного чарівника-наставника Альбуса Дамблдора у перших двох фільмах франшизи: «Гаррі Поттер і філософський камінь» і «Гаррі Поттер і таємна кімната», що були випущені незадовго до його смерті, а також капітана Бо у французькій телеекранізації «Граф Монте-Крісто».

Двічі лауреат «Золотого глобуса» — за «Це спортивне життя» (1963) і «Камелот» (1967), де також виконав партію короля Артура і випустив платинову музичну версію. Як співак записав хіт «MacArthur Park» (1968), що став одним із найбільш кавер-виконуваних поп-творів історії. Кавалер ордена Британської імперії (CBE). Окрім кіно, був прекрасним поетом — у 1968 році видав збірку «I, in the Membership of My Days». Помер від лімфоми Ходжкіна за два дні до прем'єри «Таємної кімнати», де востаннє втілив Дамблдора. У 1968 році запропонував Майклу Шіну роль Селвера у власному фільмі «Bloomfield». Грав за лімерикський регбі-клуб Munster Senior League у юності.