Пітер ОʼТул

Пітер О’Тул (1932–2013) — британсько-ірландський актор, народжений 2 серпня 1932 року в Лідсі, Англія. Випускник Королівської академії драматичного мистецтва, він уславився як один із найвидатніших шекспірівських акторів свого покоління та водночас уособлення «hellraiser»-стилю життя — поряд із Гаррісом, Бартоном і Беккером. Його ірландські очі, голос і харизма стали кінематографічною легендою.

Світову славу О’Тулу принесла головна роль у епічному «Лоуренс Аравійський» Девіда Ліна, що принесла першу з восьми його номінацій на «Оскар» — і одразу зробила його зіркою першої величини. Він двічі зіграв короля Генріха II — у «Бекет» разом із Річардом Бартоном і в «Лев узимку» поряд із Кетрін Гепберн. Озвучив незабутнього критика Антона Іґо у анімаційному «Рататуй» — одну з останніх своїх знакових ролей, знявся у міні-серіалі «Казанова».

О’Тул тримає сумний рекорд — вісім акторських номінацій на «Оскар» без жодної перемоги, що компенсували почесним «Оскаром» за досягнення в кінематографі у 2003 році. Лауреат чотирьох «Золотих глобусів», BAFTA та «Еммі», кавалер ордена Французького легіону мистецтв. Помер у грудні 2013 року в Лондоні. Його автобіографія «Loitering with Intent» стала бестселером і запам’яталась іронічним стилем. Знаменита легендарна тираж його випивання, про який слухаються анекдоти в Лондонському театральному середовищі вже понад півстоліття. Завжди тримався осторонь голлівудської тусовки і жив переважно в Англії та Ірландії.