Philippe Noiret

Філіпп Нуаре — французький актор, народився 1 жовтня 1930 року в Ліллі, помер 23 листопада 2006 року в Парижі. Один із найповажніших французьких акторів другої половини XX століття, лауреат двох премій «Сезар» — за «Старий мушкет» (1976) і «Життя й нічого більше» (1990).

Кар'єру Нуаре розпочав на сцені Théâtre National Populaire, де працював сім років. У кіно дебютував ще 1955 року у фільмі Аньєс Варда «La Pointe Courte», а зіркою став після стрічки Іва Робера «Алехандро Щасливий» (1968). На міжнародному рівні найбільшу славу здобув роллю кінооператора Альфредо у культовій ностальгійній стрічці Джузеппе Торнаторе «Новий кінотеатр «Парадізо»» (1988) — наставника й найкращого друга малого Тото у південноіталійському містечку. У нашому каталозі також доступні італійська комедія братів Маньтеллі «Мої друзі Акт II / Мої друзі 2» (1982), історична біопіка Іва Робера «Блаженний Олександр» (1968), поліцейська комедія «Відкрийте, поліція / Продажні» (1984) та екранізація Гюго «Горбань / До бою!» (1997).

У 1994 році Нуаре зіграв Пабло Неруду у меланхолійній драмі «Поштар» (Il Postino), а в 1989 році номінувався на «Сезар» за «Життя й нічого більше» Бертрана Тавернє. За все життя знявся у понад 130 фільмах; його часто характеризували як «Everyman» французького кіно — універсального актора з людяним поглядом.