Ніколас Кейдж

Ніколас Кейдж (при народженні — Ніколас Кім Коппола) — американський актор і кінематографіст, народився 7 січня 1964 року у Лонг-Біч, штат Каліфорнія. З дитинства мріяв про акторство і заради театру залишив школу: на телеекрані вперше з'явився у 16 років, а в 17 почав зніматися в кіно. Племінник режисера Френсіса Форда Копполи, він узяв сценічне прізвище Кейдж — на честь темношкірого супермена з коміксів Люка Кейджа.

Перші помітні ролі Кейдж виконав у фільмах дядька: «Бійцівська рибка» (1983), «Коттон-клуб» (1984) та «Пеггі Сью вийшла заміж» (1986). За гру в «Покидаючи Лас-Вегас» (1995) отримав «Оскар» за найкращу чоловічу роль, а другу номінацію здобув за «Адаптацію» (2002). Серед інших робіт — «Скеля» (1996), «Без обличчя» (1997) та озвучення Людини-павука Нуар у мультфільмі «Людина-павук: Навколо всесвіту» (2018). У нашому каталозі — «Сімейка Крудсів» (2013), де він озвучив Ґруґа, «Сценарій мрії» (2023), горор «Довгоніг» (2024), «Бар при дорозі» (1993) та «Юні титани, вперед!» (2018).

Кейдж є лауреатом «Оскара», «Золотого глобуса» і премії Гільдії кіноакторів. Журнал Empire у 1997 році поставив його на 40-те місце у списку 100 найкращих кінозірок усіх часів, а Premiere наступного року — на 37-ме у переліку найвпливовіших людей Голлівуду. За власним зізнанням, акторську професію Кейдж спеціально не вивчав; під час зйомок «Коттон-клубу» спроби наслідувати методи Роберта Де Ніро призводили до розтрощених гримерних.