Марлон Брандо

Марлон Брандо — американський актор, народжений 3 квітня 1924 року в Омасі, Небраска, помер 1 липня 2004 року. Один із найвпливовіших акторів XX століття, він фактично змінив саму граматику акторської гри: метод Стелли Адлер у його виконанні поховав попередню «декламаційну» школу і відкрив дорогу всім подальшим поколінням — від Аль Пачіно до Леонардо ДіКапріо.

Два шедеври, за які Брандо отримав «Оскар», майже двадцять років розділяють одна одну. У портовому нуарі Еліа Казана «У порту» він зіграв колишнього боксера Террі Маллоя, який зважується протистояти портовій мафії — одна з найвідоміших сцен «I coulda been a contender». Друга роль — дон Віто Корлеоне у «Хрещений батько» Френсіса Форда Копполи, від якої Брандо публічно відмовився прийняти статуетку на знак протесту проти ставлення Голлівуду до корінних американців. Брандо також зіграв Стенлі Ковальскі у класичному «Трамвай «Бажання»», полковника Курца в галюцинаторному «Апокаліпсис наших днів» Копполи та Джор-Ела, батька Кларка Кента, у блокбастері «Супермен», за який отримав найбільший на той час гонорар.

Брандо — лауреат двох «Оскарів», трьох BAFTA, двох «Золотих глобусів», член AFI «100 років, 100 зірок» (№ 4 серед чоловіків). Він активно підтримував Рух за громадянські права та права корінних народів: на «Оскар»-1973 послав замість себе апачку Сашин Літлфізер, що зачитала промову відмови. Останні роки життя провів у самоізоляції в Голлівуд-Гіллз; помер від легеневої недостатності у 80 років.