Марчелло Мастроянні

Марчелло Мастроянні (повне ім'я — Марчелло Вінченцо Доменіко Мастроянні; 28 вересня 1924 — 19 грудня 1996) — італійський кіноактор, один із найважливіших обличь європейського кіно ХХ століття, народився у Фонтана-Лірі (Лаціо). Постійно співпрацював із Федеріко Фелліні та Вітторіо Де Сікою; його меланхолійна елегантність і самоіронія стали еталоном середземноморського кіногероя.

У нашому каталозі представлені найважливіші стрічки Мастроянні: культовий «Солодке життя» (La Dolce Vita, 1960) Фелліні, де журналіст Марчелло Рубіні блукає нічним Римом; філософська автобіографія режисера «8 з половиною» (1963), де актор зіграв альтер-его самого Фелліні — Ґвідо Ансельмі; гостра соціальна сатира П'єтро Джермі «Розлучення по-італійськи» (1961), що принесла Мастроянні премію BAFTA і номінацію на «Оскар»; модерністська «Ніч» (1961) Мікеланджело Антоніоні та екранізація Камю «Сторонній» (1967) Лукіно Вісконті.

За кар'єру Мастроянні тричі номінувався на «Оскар», двічі здобув Кубок Вольпі Венеціанського кінофестивалю і двічі — приз Каннського фестивалю за найкращу чоловічу роль. Лавреат «Золотого глобуса» і двох премій BAFTA. Багаторічна муза — Катрін Денев, від якої у нього донька Кьяра Мастроянні. Помер у Парижі від раку підшлункової залози.