Гол Голбрук

Гол Голбрук — американський актор, телережисер і письменник, народжений 17 лютого 1925 року в Клівленді, Огайо, і пішов із життя 23 січня 2021 року. Його шістдесятирічна сценічна кар’єра була буквально побудована навколо одного героя — Марка Твена. З 1954 року він виконував монологічну виставу «Mark Twain Tonight!», за яку 1966 року отримав «Тоні», і продовжував грати її до 92 років. Цей рекорд — найдовше виконання однієї ролі в історії американського театру.

У кіно Голбрук став знаковим завдяки ролі Глибокої Глотки — таємничого джерела Боба Вудворда — у журналістській драмі Алана Дж. Пакули «Уся президентська рать», що стала канонічним фільмом про Уотергейт. У режисерському дебюті Шона Пенна «Тепер я йду у дику далечінь» він зіграв Рональда Френца — і саме за цю роль у 82 роки отримав свою єдину номінацію на «Оскар» як кращий актор другого плану. У драмі Стівена Спілберга «Лінкольн» грав політичного союзника президента, у фінансовому трилері Олівера Стоуна «Волл-стріт» — батька головного героя, а в мінісерії «Щаслива мандрівниця» виконав одну з ключових ролей.

Голбрук — п’ятиразовий лауреат «Еммі», переможець «Тоні» 1966 року й двічі лауреат премії Drama Desk. У 2003 році отримав National Medal of Arts від президента США. Був одружений з акторкою Дікс Картер до її смерті 2007 року. У 92 роки видав мемуари «Harold: The Boy Who Became Mark Twain» — одну з найзворушливіших автобіографій американського театру XX століття.