Джордж Сіґал

Джордж Сіґал — американський актор і музикант, народжений 13 лютого 1934 року в Ґрейт-Нек на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк, і помер 23 березня 2021 року. Закінчив Колумбійський університет, де грав на банджо в студентському джазовому оркестрі — пристрасть, що супроводжувала його все життя. У кіно прийшов через Acting Studio й нью-йоркський off-Broadway, став одним із головних виконавців американського «нового Голлівуду» 1960–70-х, поєднуючи драматичний драйв і фірмовий цинічний гумор.

Легендарною стала роль Ніка в драмі Майкла Ніколса «Хто боїться Вірджинії Вулф?» за п'єсою Едварда Олбі, де він грав поряд з Елізабет Тейлор і Річардом Бертоном — за цю роль отримав номінацію на «Оскар». У соціально-філософській драмі Стенлі Креймера «Корабель дурнів» виконав одну з ключових ролей, у ромкомі «Кохання та інші ліки» — характерну роль, а в комедії «Моя вечірка» «Моя вечірка» — самого себе. У нову епоху повернувся в ситкомі «Ґолдберґи», де грав чарівного дідуся Альберта «Поп Поп» Соломона.

Номінант на «Оскар», лауреат «Золотого глобуса» і премії «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю. Серйозний джазмен — випустив кілька альбомів банджо-музики, грав із Боббі Шортом і регулярно з'являвся на джаз-фестивалях. Помер у 87 років від ускладнень після операції на серце. Лишив спадщину з понад 80 фільмів і десятків ролей у телесеріалах.