Джоан Аллен

Джоан Аллен — американська акторка, народжена 20 серпня 1956 року в Рошель, Іллінойс. Стримана, інтелектуальна виконавиця з холоднуватим зовнішнім виглядом і глибокою внутрішньою емоційністю — вона стала одним із головних обличь американського драматичного кіно 1990-х і початку 2000-х. Три номінації на «Оскар» утвердили її як еталон інтелігентної акторської гри.

Аллен номінувалась на «Оскар» за найкращу акторку другого плану у байопіку Олівера Стоуна «Ніксон» (1995, роль Пет Ніксон) та у драмі Ніколаса Гайтнера «Випробування» (1996, роль Елізабет Прокт). Третя номінація — головна — за політичну драму «Дотепник» (2000). У трилогії про Джейсона Борна вона зіграла Памелу Лендер: «Перевага Борна» Пола Грінграсса та «Ультиматум Борна». У сімейній драмі за романом Йоко Огави «Хатіко: Вірний друг» грала дружину професора, у драмі Леонарда Абрахамсона «Кімната» — мати головної героїні, а у мелодрамі за романом Ніколаса Спаркса «Щоденник пам'яті» — матір Еллі.

Аллен — лауреатка «Тоні» за бродвейський дебют у п'єсі «Burn This» (1989). Її театральна підготовка — у славнозвісній чиказькій трупі Steppenwolf, де її однокласниками були Джон Малкович, Гарі Сініз і Лорі Меткалф. Вона трималася подалі від голлівудських тусовок і відома як один із найбільш приватних людей індустрії.