Джессіка Ленґ

Джессіка Ленґ (нар. 20 квітня 1949, Клоке, Міннесота, США) — американська акторка, одна з лише дванадцяти осіб, які отримали Тріплкорону акторської майстерності (Оскар, Тоні, Еммі). Її фірмова інтенсивність і театральне коріння роблять кожну роль психологічно зарядженою подією. У молодості жила у Парижі, де навчалась пантомімі у Етьєна Декру.

Дворазова володарка «Оскара» — за «Тутсі» (1982) та драму Тоні Річардсона «Блакитне небо» (1994). В останній чверті кар'єри зробила тріумфальне повернення на ТБ у антологічному серіалі Раяна Мерфі «Американська історія жаху», де зіграла одразу кілька знакових ролей — Констанс, Сестру Джуд, Фіону Ґуд, Ельзу Марс. Грала Джоан Кроуфорд у міні-серіалі «Ворожнеча: Бетт і Джоан», знялась у фільмі Тіма Бертона «Велика риба», мюзиклі-екранізації «Увесь цей джаз» Боба Фоссі та у міні-серіалі «Сірі сади».

Колишня модель, дебютувала у рімейку «Кінг-Конга» (1976), за який отримала «Золотий глобус». Тривала особиста і творча історія зі шведським поетом-кінорежисером Мікаелем Мікеліком, балетним танцівником Михайлом Барішніковим (мати їх доньки Олександри) та актором Семом Шепардом визначила багато її ролей. Активна фотографка-документалістка, видала кілька фотокниг про подорожі по Мексиці. Громадська активістка з питань допомоги біженцям.