Джек Рейнор

Джек Рейнор — ірландсько-американський актор, народжений 23 січня 1992 року в Лонґмонті, штат Колорадо, але вихований у графстві Віклоу в Ірландії. З юності захоплювався театром, дебютував у незалежному ірландському кіно й швидко привернув увагу голлівудських продюсерів своїм магнетичним екранним темпераментом і здатністю балансувати між героєм та антигероєм.

Гучний дебют у незалежному фільмі «У Бога є вуха» приніс йому увагу студій, і Майкл Бей запросив його у блокбастер «Трансформери: Епоха винищення». Згодом Рейнор заявив про себе як серйозний драматичний актор у воєнній драмі Кетрін Біґелоу «Детройт» і в культовому хорорі Арі Астера «Сонцестояння» — у ролі бойфренда Дені, що став одним із найобговорюваніших персонажів року. У серіалі «Периферійні пристрої» і шпигунському епосі «Цитадель» він знявся в провідних ролях, а у трогзкій ірландській музичній драмі «Флора і син» Джона Карні зіграв чарівного, але непутящого батька-музиканта.

За дебютну роль здобув IFTA Award (ірландський аналог «Оскара»). Працював із Стівеном Спілберґом у «Першому гравцеві приготуватися», має пристрасть до режисури — зняв декілька короткометражок. Тримається подалі від таблоїдів і обирає виключно ролі з характером, через що його часто порівнюють із молодими Расселом Кроу і Колліном Фарреллом.