Джеймс Коберн

Джеймс Гаррісон Коберн III народився 31 серпня 1928 року в містечку Лорел, штат Небраска, США, і помер 18 листопада 2002 року. За майже 45 років кар'єри з'явився приблизно у 70 фільмах і понад сотні телепроектів, виробивши впізнаваний образ розкутого, іронічного, незмінно усміхненого крутого хлопця з характерним низьким сміхом.

Коберн розквітнув у 60-х: спочатку як один із метальників ножів у культовому вестерні «Чудова сімка», а потім у блискучому ансамблі Стенлі Кубрика та Джона Стерджеса «Велика втеча», де зіграв австралійського пілота Луї Седжвіка. У тому ж 1963 році грав поряд з Кері Грантом і Одрі Гепберн у дотепному трилері Стенлі Донена «Шарада». Серджо Леоне взяв його на роль ірландського підривника Шона Меллорі у спагеті-вестерні «За жменю динаміту», а пізніше Коберн з'являвся у вестерні-комедії «Маверік» і навіть озвучив Воддернота в анімаційній «Корпорація монстрів».

У 1999 році Коберн нарешті здобув «Оскар» за найкращу чоловічу роль другого плану — образ жорстокого батька-алкоголіка Глена Вайтхауза у драмі «Скорбота». Цей запізнілий тріумф закрив тривалу боротьбу актора з ревматоїдним артритом, через який він майже не знімався у 80-х. До останніх років зберігав свій фірмовий пружний голос, у тому числі й як оповідач у сотнях телевізійних програм та реклами.