Денніс Гоппер

Денніс Гоппер (Dennis Hopper, 1936–2010) — американський актор, режисер, фотограф і художник, уродженець Доджа в Канзасі. Студент Actors' Studio, дебютував поряд з Джеймсом Діном у «Бунтар без ідеалу / Бунт без причини» та «Гігант». Один з ключових архітекторів «Нового Голлівуду» 1960–70-х, культовий бунтар, чий стиль гри — інтенсивна імпровізація на межі божевілля, що передвістила цілу епоху акторської свободи.

Як режисер і співсценарист змінив правила голівудської гри фільмом «Безтурботний наїзник» (1969). У каталозі — драма «Холоднокровний Люк», страшний Френк Бут у «Синій оксамит» Девіда Лінча та божевільний батько-наркобарон Кліфорд Ворлі у «Справжнє кохання» Тоні Скотта зі сценою-діалогом з Крістофером Вокеном, що увійшла до антологій кінокласики.

Гоппер двічі номінувався на «Оскар» — за «Безтурботного наїзника» і «Хобота» (1986). Окрім кіно, був видатним фотографом 1960-х, документувавши контркультуру, рух за громадянські права і художню сцену; його фотороботи виставлялись у Whitney та MoMA. Колекціонував сучасне мистецтво — від Уорхола до Безіки. Помер 2010 року після боротьби з раком простати, отримавши власну зірку на Алеї слави всього за тиждень до смерті.