Burt Lancaster

Берт Ланкастер — американський актор, народжений 2 листопада 1913 року в Нью-Йорку, помер 1994 року. Колишній цирковий акробат із Гарлема, він приніс у Голлівуд атлетичну тілобудову, фірмову посмішку («The Grin») і колосальну енергію. Починав із амплуа «крутого хлопця», але вже наприкінці 1950-х радикально змінив імідж і ввійшов до числа найкращих характерних акторів свого покоління.

Ланкастер чотири рази номінувався на «Оскар» і виграв статуетку за драму «Елмер Гантрі», де зіграв харизматичного євангеліста-шарлатана. Його еталонна робота у воєнній драмі «Звідси — у вічність» — сцена поцілунку в прибої з Деборою Керр — увійшла до канону Голлівуду. У судовій драмі «Нюрнберзький процес» Стенлі Крамера він з'явився в ансамблі поряд із Спенсером Трейсі, а у воєнному екшені Джона Франкенгаймера «Потяг» грав французького залізничника, що рятує награбоване мистецтво. Окремо варто згадати трагікомічну сатиру «Солодкий запах успіху».

Ланкастер також виграв BAFTA за «Пташника з Алькатрасу» (1962) та «Атлантик-Сіті» (1980) і отримав «Золотий глобус». Він одним із перших великих зірок створив незалежну продюсерську компанію Hecht-Hill-Lancaster, що дозволила йому свідомо обирати ризикові проєкти. Його кар'єра охопила понад чотири десятиліття та близько 90 фільмів.